Василь Михайлович Мойсей народився 27 березня 1992 року в селі Зубрець Бучацького району Тернопільської області. Мав старшого брата Романа та сестру Марію. Коли Василеві виповнилося 14 років, його мати поїхала на заробітки в Італію. Батько Василя згадував, як син мріяв про часи, коли українцям не треба буде їздити працювати на чужину. Закінчивши дев'ять класів місцевої школи, Василь переїхав до родичів в Івано-Франківськ, де продовжив навчання. За два роки вступив до Луцького інституту розвитку людини Університету "Україна", вчився на факультеті соціальних комунікацій і реабілітації за напрямом "Здоров’я людини".
Зі старшим братом Романом, настоятелем парафії у селах Небіжка та Клепачів Волинської єпархії УПЦ, Василь обговорював свої плани також стати священником. Мріяв мати сім’ю та виховати трьох дітей.
Дізнавшись про долю дідусевого брата, якого у сталінські часи було засуджено до 25 років позбавлення волі за український націоналізм та який не повернувся із заслання, Василь зацікавився його історією та історією повстанського руху.
Василь полюбляв подорожувати, багато ходив Карпатами, побував у місцях боїв Української повстанської армії.
У 2012 році Василь Мойсей став членом Ківерцівської міської організації ВО "Свобода" та членом Українського реєстрового козацтва. Він вважав, що тільки активні дії можуть змінити ситуацію в країні. У червні 2013 року написав: "Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою!"
Участь у Революції Гідності. На київський Майдан Василь вирушив після розгону протестувальників 30 листопада 2013 року. Під час Революції Гідності приїздив до Києва переважно у вихідні. Увійшов до 35-ї сотні Самооборони Майдану "Волинська Січ", мав псевдо "Крук".
Востаннє Василь поїхав до Києва 18 лютого 2014 року. Незадовго до загибелі поставив на своїй сторінці у фейсбуці гасло "Краще вмерти вовком, ніж жити псом!"
20 лютого о дев'ятій ранку Василь зателефонував братові та сказав, що на вулицях стріляють. У цей час протестувальники, й Василь Мойсей поміж них, почали наступ на вулиці Інститутській, намагаючись відтіснити силовиків від майдану Незалежності. Із засобів захисту Василь мав лише щит і цивільний бронежилет. Разом із побратимом Сергієм Мерчуком він піднімався сходами на верхню терасу біля будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України ("Жовтневого палацу"). О 09:17 у Василя влучила куля. Бронежилет не врятував від наскрізного поранення в груди. Куля пошкодила натільний хрест. Сергій Мерчук надав побратимові першу медичну допомогу та доніс його до машини "швидкої". Василя Мойсея доправили в Київську міську лікарню № 17, однак урятувати його життя медики не змогли.
Василеві Мойсею був 21 рік.
Пошанування. Василя Мойсея поховано в Луцьку на Меморіалі вічної слави. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Василеві Мойсею було присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю "За жертовність і любов до України", а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет Василя Мойсея викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві та на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові. 26 березня 2014 року Василеві Мойсею присвоєно звання "Почесний громадянин міста Луцька" (посмертно). 24 березня 2015 року на фасаді школи № 21 в Івано-Франківську, в якій навчався герой, установлено меморіальну дошку на його честь. Також меморіальну дошку відкрили 27 березня 2015 року в Луцьку на будинку по вулиці Липинського, 5, де жив Василь Мойсей. 23 листопада 2017 року Зубрецькій ЗОШ І–ІІІ ступенів, в якій навчалися Василь Мойсей та ще один Герой Небесної Сотні Ігор Костенко, присвоєно їхні імена. Частину проспекту Перемоги в Луцьку перейменовано на честь Василя Мойсея. 15 листопада 2017 року Кабінет Міністрів України заснував іменну стипендію Василя Мойсея для студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю "Фізична терапія, ерготерапія".