Остання шана захисникові: від трагічної звістки до місця вічного спочинку

Наскільки держава підтримує рідних у страшний момент, коли вони чують, що той, кого чекали з фронту, повернеться вже у труні? Як має бути проведено ритуал поховання, щоб сім’я змогла попрощатися із загиблим, а не витрачати час на формальності та якісь організаційні моменти? Ці моменти зрештою впливають на подальше переживання втрати.

Хочемо поговорити якраз про те, наскільки добре організовано та продумано цей процес у нашій державі. Який шлях ми пройшли за останні вісім років? І що нам ще треба зробити, щоб підтримати сім'ї загиблих захисників України в найтрагічніший момент?

Учасники дискусії:*
Юлія Стрельчук – головна спеціалістка відділу військово-патріотичного виховання Департаменту соціального забезпечення МОУ, вдова загиблого захисника України;
Михайло Котелевський - полковник, головний спеціаліст відділу репатріаційних заходів та пошукової роботи Управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних сил України (СІМІС) і гуманітарного проєкту Збройних сил України "Евакуація 200";
Юрій Ватрич - підполковник, заступник військового комісара, начальник сектору комплектування Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
Олександр Терещенко – ветеран, захисник ДАПу, заступник міністра у справах ветеранів 2018–2021 років;
Людмила Рибченко – заступниця генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні, кандидат історичних наук.

Модераторка  – Оксана Іванців, засновниця проєкту “Що таке пам’ятати”, голова ГО “Arts&Rights”.

*у складі спікерів можливі зміни

Щоб узяти участь у дискусії, просимо вас пройти коротку реєстрацію.

Сторінка події в мережі "Фейбук".