Концепція музеєфікації історичної пам'ятки Алеїя Героїв Небесної Сотні ЗАГОЛОВОК – ЯКЩО В МАТЕРІАЛІ БУДЕ ВМІЩЕНА КОНЦЕПЦІЯ

Національний музей Революції Гідності ... [тут має йти основний посил новини. Те, що в заголовку? Заголовок правильний?] ... 

"Ситуація з будівництвом Меморіалу Героїв Небесної Сотні у Києві залишається незмінною. Не видно суттєвих зрушень у слідстві по справах Майдану, а відтак не зрозуміло, коли знімуть арешт із земельних ділянок, відведених для Меморіалу, на яких відбулися розстріли майданівців і де можуть знадобитися додаткові слідчі експерименти. Ініціатор спорудження меморіалу – Кабінет Міністрів України – не реагує на численні звернення Музею та громадськості щодо вирішення долі Національного Меморіалу”, – пояснює Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. 

Відтак у Музеї оцінюють можливість проміжного варіанту. Є ініціатива меморіалізації та музеєфікації цього простору згідно з розробленою раніше концепцією. 

"Алея Героїв Небесної Сотні, навіть у заарештованому стані, не може залишатися у такому стані, як є, адже це пам'ятка історії, важливий політичний і громадський простір", – стверджує Ігор Пошивайло

“Це в певному сенсі експериментальна для українського історико-культурного простору розробка, адже мова йде про революційну пам'ятку, що оформилася у повноцінне визначне місце лише якихось 7 років тому. В Україні існує всього дві таких пам'ятки, і досвіду щодо збереження, музеєфікації, експонування таких об'єктів ми не маємо. Актуальність у тому, що ця пам'ятка є досить "крихкою". Свіжа новітня історія, яка твориться в моменті та так само швидко зникає, розчиняється, як і пам'ять про історичні події. Тому зараз важливо вхопити момент, зафіксувати історію в матеріальному наповненні“, – говорить Оксана Вара, старший науковий співробітник Національного музею Революції Гідності, одна з авторів концепції.  

Завдання концепції музеєфкації роз'яснює її співрозробник Тимур Бобровський – археолог, пам'яткоохоронець, кандидат історичних наук, один зі засновників Музею Майдану:

"Концепція музеєфікації визначає засади, за якими має відбуватися музеєфікація, пропонує певні варіанти, але не наполягає на якомусь з них і не обмежує можливості існування інших варіантів, якщо, звичайно, вони не суперечать засадам. Концепція, по суті, своєрідне технічне завдання для проектувальника, який має розробити власне проект музеєфікації. Проектувальником мав би бути хтось з ліцензованих архітекторів, добре, аби він знався на пам'яткоохоронній справі.  

У проектувальника має бути два основоположних документи. Перший – обліковий паспорт пам'ятки з визначеними об'єктами: складовими пам'ятки, сформульованими предметами охорони для них та встановленими територіальними межами, тобто місцем розташування. Другий – концепція музеєфікації. Відштовхуючись від цих документів, проектувальник розробляє проект музеєфікації, в якому засади перетворюються на конкретні проектні рішення: у якому вигляді музеєфікується об'єкт, з яких матеріалів, у якому оточенні, з якою інфографікою тощо. Проект має бути затверджений міським департаментом охорони пам'яток, доки пам'ятка має місцевий статус, або Мінкультом – із набуттям статусу національної. 

Для виконання проекту після його затвердження потрібен підрядник (на мою думку, реставраційна організація), який складає календарний план виконання робіт по проекту. На цьому етапі календарний план має узгоджуватися зокрема з тими, хто накладає обмеження на реалізацію діяльності: щось можуть дозволити робити зараз, як консервацію об'єктів, щось після завершення слідства – це може бути трасування на місцевості, встановлення інформаційних стендів тощо.

Але, за будь-яких умов, спочатку має бути проект музеєфікації. Слава Богу, все необхідне для його розробки вже є – і облікова, і концепція". 

Щоб ознайомитися з концепцією, гортайте вбудований файл. Принципи та способи музеєфікації простору містяться, починаючи з 15 сторінки документа:

Передісторія

Питання музеєфікації визначного місця Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні обговорювалося серед фахівців починаючи з 2014 року, але предметно почало оформлюватися у конкретні пропозиції та ідеї у квітні 2019-го.

Тоді з ініціативи Національного музею Революції Гідності почали проводити робочі наради, виїзні обговорення, круглі столи, запрошувати архітекторів, істориків, експертів пам’яткоохоронної та музейної справи, які мають досвід у питаннях формування комеморативних стратегій. Проводили також робочі зустрічі з переможцями міжнародного архітектурного конкурсу, щоб узгодити пропозиції музеєфікації цієї пам’ятки з уже затвердженим на той час проєктом майбутнього меморіалу.

Наслідком обговорень став підготовлений восени 2019 року проєкт Концепції музеєфікації пам’ятки історії. У 2021 році розробники внесли деякі доповнення та коригування в уже існуючий проєкт Концепції, відповідно до оновленої інформації з паспорта пам’ятки, розробленого у 2020-му. 

При розробці концепції у 2019 р. за основу була взята облікова картка об’єкта культурної спадщини, підготовлена у 2018 році.

Головним спрямуванням розробленої Концепції музеєфікації стало напрацювання узгоджених загальних принципів із захисту, збереження та подальшого використання пам’ятки Революції Гідності шляхом проведення консервації, реставрації та комплексної презентації її території і внутрішньо-складових об’єктів.