Glossary of Maidan

 

Барикада на Грушевського –

перекривала вулицю Михайла Грушевського поруч зі стадіоном "Динамо". Її cклали з решток згорілої техніки й мішків зі снігом. Між барикадою та лінією силовиків протестувальники створювали вогняну стіну з підпалених шин. Непроглядний дим від горіння та тління шин захищав від прицільного вогню.

 

"Беркут" –

колишній підрозділ міліції особливого призначення при обласних управліннях МВС України. Метою його діяльності мали бути дотримання громадської безпеки та боротьба з організованою злочинністю. За основу символіки й за назвy цього підрозділу взяли хижого птаха беркута. Підрозділ розформовано за особливу жорстокість при силовому розгоні студентів 30 листопада 2013 року, знущання з заарештованих, використання вогнепальної зброї проти мирного населення та виконання злочинних наказів

 

Будинок профспілок –

адміністративна споруда Федерації професійних спілок України. Під час Революції Гідності став прихистком для Штабу національного спротиву, пресцентру, медичної служби. На першому поверсі були пункти збирання й видачі одягу та кухня. Під час штурму спецпризначенцями 18–19 лютого 2014 року в цій будівлі через пожежу заживо згоріли активісти, які не змогли вибратися з нього.

 

Варта в лікарні –

ініціатива волонтерів задля захисту потерпілих протестувальників і допомоги їм. Непоодинокими були випадки викрадення майданівців із лікарень. Ініціатива напрацювала механізми взаємодії та оперативного реагування. Самоорганізація й солідарність волонтерів забезпечили захист потерпілих, постачання ліків та їжі.

 

Відкритий університет Майдану –

просвітницький проєкт, організований ентузіастами на майдані Незалежності коло Лядських воріт, розміщувався свого часу в Українському домі. Лекції у ВУМі читали лідери громадської думки, відомі вчені. ВУМ продовжує свою діяльність і нині.

 

Вогнехреща –

"гаряча" фаза Революції Гідності, початок якої припав на 19 січня, тобто на Йордан чи Водохрещу. Початок вулиці Михайла Грушевського був у вогні. Майданівці масово застосували "коктейлі Молотова", згоріла перша міліцейська автотехніка. До рішучих дій призвело нехтування владою вимог громадян та ухвалення "драконівських законів".

 

Громадський сектор Євромайдану –

спільнота активістів, яку було створено після розгону мирної акції в ніч із 29 на 30 листопада 2013 року та яка здійснювала координацію волонтерів, організовувала логістичні хаби для потреб протестувальників і популяризувала мирні методи протесту.

 

Дзвони Майдану –

дзвін дзвонів Михайлівського Золотоверхого монастиря в часи найбільшої небезпеки для протестувальників. Уперше після монголо-татарської навали 1240 року вони забили на сполох під час спроби штурму Майдану в ніч на 11 грудня 2013 року.

 

"Євромайдан SOS" –

самоорганізована група молодих правозахисників та громадських активістів, адвокатів, журналістів, які об’єдналися після розгону мирної акції в ніч із 29 на 30 листопада 2013 року.

 

Закони 16 січня ("диктаторські закони") –

законодавчі акти, які обмежували свободу слова та право на мирний протест. Заборонено було участь у зібраннях у масці або шоломі; рух у колонах у складі понад п’ять машин без погодження з Міністерством внутрішніх справ; діяльність інтернет-ЗМІ без реєстрації їх як інформагентства тощо; за порушення цих законів передбачалося жорстоке покарання.

 

"Ікони революції" –

графіті в Києві на фасаді будинку за адресою: вулиця Михайла Грушевського, 4. Триптих складається з портретів видатних українських письменників Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки, зображених у вигляді учасників Революції Гідності, та цитат із їхніх творів. Графіті з’явилися на фасаді будинку в ніч проти 10 лютого 2014 року під час Революції Гідності. Автор – художник під псевдонімом Sociopath. Згідно з наказом Міністерства культури України від 15 жовтня 2014 року № 869 графіті є частиною пам’ятки історії на "місці бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Грушевського у м. Києві під час акцій протесту в лютому 2014 року".

 

"Йолка" –

металева конструкція для встановлення на центральній площі Києва новорічної ялинки, під приводом чого влада наказала "зачистити" майдан Незалежності від протестувальників. Назва виникла внаслідок обмовки тодішнього чільника України, який під час виступу на телебаченні забув українське слово "ялинка".

 

Ленінопад –

хвиля демонтажів і пошкоджень пам'ятників Володимирові Леніну та іншим комуністичним і радянським політичним діячам ХХ століття в Україні, що розпочалася спочатку стихійно зусиллями активістів під час Революції Гідності в 2013–2014 роках і продовжилася вже як державна політика в напрямі декомунізації. На кінець 2016 року демонтовано 2389 пам’ятників, із них 1320 – Леніну.

 

"Львівська брама" –

барикада, споруджена під мостом на вулиці Інститутській, місце чергування Львівської сотні.

 

Марш мільйона –

наймасовіший мітинг за роки незалежності України. Згідно з деякими даними 8 грудня 2013 року на центральні вулиці й площі міста Києва вийшли понад мільйон осіб.

 

Медична служба Майдану –

виникла після побиття активістів 30 листопада й упродовж усього часу дбала про здоров’я та рятувала життя протестувальників. Медичні пункти розмістилися в Будинку профспілок, будівлі КМДА, Жовтневому палаці, Михайлівському монастирі, монастирі святого Василія Великого та ін. Медики-волонтери не лише надавали невідкладну допомогу під час сутичок, а й здійснювали складні операції у нашвидкуруч обладнаних народним коштом операційних.

 

"Мирний наступ" –

мирна хода активістів до Верховної Ради з вимогою повернутися до Конституції в редакції 2004 року, покарати винних у побитті активістів Євромайдану, скасувати "закони 16 січня".

 

Мистецька сотня –

проєкт, до якого долучилися художники, музиканти й поети. Основне його завдання – допомогти майданівцям засобами мистецтва висловити свої думки, мрії та прагнення. Мистецька сотня стала автором проекту "Щитопис" та акції "Митець-борець". Учасники розмальовували каски, щити, інші предмети й вели заняття з арттерапії.

 

Михайло Жизневський –

білор. Міхаіл Міхайлавіч Жызьнеўскі (26.01.1988, Гомель, Білорусь – 22.01.2014, Київ, Україна) – член Самооборони Майдану. Захоплювався історією та міфологією. Займався страйкболом. Герой України (посмертно).

 

Музей Майдану –

у січні 2014 року виникла ініціатива "Музей Майдану", яка восени 2014 року об’єдналася з ініціативою Аналітичного центру "pro.mova "Музей Свободи" за підтримки Українського інституту національної пам’яті. У лютому 2015 року члени групи заснували громадську організацію "Музей Майдану". Основним її завданням стало збереження пам’яті про події та людей Євромайдану й Революції Гідності, зокрема шляхом збирання свідчень, документів, усних  історій і предметів, охорони меморіальних місць та об’єктів.

 

"Народний госпіталь" –

децентралізована структура, яка забезпечувала польові бригади та шпиталі обладнанням, матеріалами, інструментами, ліками, засобами захисту, формою й побутовими речами. До "Народного госпіталю" входили лікарня в Жовтневому палаці, медштаби на Михайла Грушевського, 1 та на Михайла Грушевського, 4, польові бригади, медпункт в Українському домі, а також Червоний Хрест.

 

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності 

є державним закладом, який належить до сфери управління Українського інституту національної пам’яті. Музей започатковано громадською ініціативою "Музей Майдану / Музей Свободи". Багатофункціональний музейний комплекс створено на ініціативу Президента України розпорядженням Кабінету Міністрів від 18 листопада 2015 року. 

 

Небесна Сотня –

символічна назва 107 активістів Євромайдану, вбитих військами спецпризначення та найнятими ними бандитами. Більшість цих героїв загинули 18–20 лютого 2014 року. 21 лютого на майдані Незалежності відбулося прощання з тими, кого в жалобних промовах назвали Небесною Сотнею. Символом прощання з героями стала українська народна пісня "Пливе кача по Тисині".

 

Нічна варта –

волонтери, які забезпечували діяльність сцени Майдану в нічний час. Вони складали програму, запрошували артистів і доповідачів, готували щогодинні повідомлення новин та огляди преси.

 

Польова кухня – 

волонтерська спільнота "Польова кухня" Мальтійської служби покликана була швидко реагувати в надзвичайних ситуаціях, допомагати біженцям, забезпечувати харчуванням соціальні, культурні, спортивні й молодіжні заходи, прощі, табори тощо. Із грудня 2013-го до березня 2014 року діяла на Майдані. Волонтери майже в безперервному режимі готували повноцінні страви та свій фірмовий "мальтійський" чай. За 107 днів було приготовано понад 416 тисяч порцій. "Що таке Україна? Це коли затриманий за участь у заворушеннях молодий чоловік на псевдосуді з перспективою п’ятнадцяти років в’язниці надиктовує друзям недописану дитячу книжку. Це коли жителі за одну ніч організовують дружини самооборони й відловлюють посеред міста завезених бандитів. Я не знаю, візьме гору народ саме зараз чи це буде трохи згодом, але не перемогти він не може. Нас усіх Господь – байдуже, яким іменем хто його називає та як до нього звертається, – вже поцілував у тім’ячко" (Віталій Гайдукевич, журналіст).

 

Самооборона Майдану –

громадське об’єднання добровольців з метою охорони учасників протесту, підтримання громадського порядку на контрольованій активістами території та захисту наметових містечок від силового розгону. Самооборона Майдану мала свою структуру, координувала дії зі Штабом національного спротиву.

 

Сергій Нігоян –

вірм. Սերգեյ Նիգոյան (2.08.1993, с. Березнуватівка Дніпропетровської області – 22.01.2014, Київ, Україна) – один із бійців 3-ї сотні Самооборони Майдану. Його родина переїхала на Дніпропетровщину, рятуючись від війни в Нагірному Карабаху. Захоплювався радіотехнікою. Професійно займався кіокушинкай-карате. Планував вступити в театральний виш. Герой України (посмертно). 

 

Сотня Самооборони –

базова організаційна одиниця Самооборони Майдану. Об’єднувала добровольців для фізичного захисту протестувальників та підтримання громадського порядку на Майдані. Склад сотні коливався від 70 до 150 осіб (входили до неї люди різних національностей, чоловіки та жінки). Кількість сотень Самооборони поступово зростала й на момент перемоги Революції Гідності становила 42.

 

Тітушки –

наймані молодики спортивної статури, гопники, використовувані для силового розгону демонстрацій, для провокацій і побиття мітингувальників, нападів на журналістів та представників ЗМІ. Це слово стало збірним позначенням таких осіб.

 

Штаб національного спротиву –

координаційний центр Євромайдану, створений членами опозиції в Києві 1 грудня 2013 року. Про його формування оголосили 30 листопада лідери трьох опозиційних партій – Віталій Кличко (УДАР), Олег Тягнибок ("Свобода") та Арсеній Яценюк ("Народний фронт"). 8 грудня штаб поширив заяву, що готовий узяти на себе всю повноту влади в Україні в разі, якщо в державі буде запроваджено надзвичайний стан. Штаб розмістився у Будинку профспілок України.

 

Штаб пошуку потерпілих студентів –

координаційний центр волонтерів, який розміщувався на другому поверсі Будинку профспілок. Цей штаб створили 1 грудня 2013 року. Основним завданням його було збирання відомостей про потерпілих студентів і надання першої юридичної допомоги