Календар Майдану. 10 січня 2014

10 січня – рішення оприлюднити інформацію про ситуації з провокаціями на Майдані; щодобові витрати на життєдіяльність Майдану у розмірі майже 50 тисяч грн.; розкол у Громадській раді Майдану; блокування протестувальниками автобусів з «Беркутом» під Києво-Святошинським судом;

Організатори Євромайдану за підтримки Народної Самооборони вирішили оприлюднювати поточний стан справ, щоб припинити інформпровокації проти Майдану, оскільки міліція регулярно повідомляла про «безчинства» охорони Майдану та порушувала проти неї кримінальні справи. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив комендант Майдану Арсен Аваков. Він зазначив, що за тільки минулий день затримали чотирьох шахраїв, а за ніч з Майдану вивели одинадцять п’яних людей і чотирьох підозрілих людей без документів. У розмові з «Українською правдою» Арсен Аваков назвав ці ситуації провокаціями, спрямованими на дискредитацію Майдану.

Депутат від Батьківщини Олександр Бригинець зареєстрував у Верховній Раді проєкт постанови про призначення чергових виборів президента на 30 березня 2014 року. Він заявив, що вибори президента України згідно з Конституцією і 1996, і 2004 року мають відбутися в 2014 році. 

На брифінгу комендант Будинку профспілок, народний депутат Степан Кубів заявив, що щодобово на життєдіяльність Майдану витрачається близько 50 тисяч гривень. Усього від початку протестів на життєдіяльність Євромайдану витратили близько 1 млн гривень. Степан Кубів уточнив, що зазначені кошти пішли на оплату комунальних послуг, гарячої і холодної води, вивіз сміття, оренду приміщення тощо.

Вдень відбулося засідання Шевченківського районного суду, де розглядалася справа Володимира Кадури. Його звинувачували у тому, що він керував захопленим бульдозером під час штурму адміністрації президента 1 грудня у Києві. Троє суддів на чолі з Мариною Антонюк відмовилися застосувати закон про недопущення переслідувань учасників мирних акцій та залишили Кадуру під арештом.

Після висунення Громадською радою Майдану ультиматуму до опозиції стосовно обрання єдиного кандидата у президенти частина громадських організацій і активістів заявили про свій вихід із Ради. Причиною такого рішення стало те, що Рада, яку було створено за кілька днів до виникнення Всеукраїнського об’єднання «Майдан», перестала виконувати свої функції. Крім цього, виникли підозри, що дії ради координуються владою. Своє рішення про вихід із Ради оприлюднили ГО «Український республіканський союз», Студентська координаційна рада, ГО «Молодь Демократичного Альянсу», рух «Ми – європейці».

У відповідь на рішення активістів координатор Ради Ігор Курус заявив, що складає з себе повноваження координатора Громадської ради Майдану, та попросив громадськість об’єднатися довкола Маніфесту ГРМ та вимог Майдану.
У другій половині дня машини Автомайдану та мітингувальники заблокували автобуси з «Беркутом» під Києво-Святошинським судом. Тут відбувалося слухання у справі так званих «васильківських терористів»

Володимира Шпари, Ігоря Мосійчука та Сергія Бевза, яких присудили до шести років ув’язнення нібито за намір підірвати пам’ятник Володимиру Леніну у Борисполі під час святкування Дня Незалежності в 2011 році. Крім цього, їм інкримінувалися підготовка теракту та незаконне поводження зі зброєю та вибуховими речовинами, а також заклики до повалення конституційного ладу. 

Після того, як працівники міліції із застосуванням сили вивели з зали суду підсудних, почалася колотнеча між активістами та силовиками. Протестувальники вимагали від спецпризначенців зняти чорні «маски» та почати говорити українською. Згодом сутички продовжилися поза залою суду. Внаслідок зіткнень, 17 активістів звернулися по допомогу до медиків. Травму голови отримав колишній міністр МВС Юрій Луценко. Постраждало також троє депутатів від «Свободи» та журналісти.

Цього ж дня відбулося пікетування автомайданівцями будинку виконувача обов’язків керівника роти «Беркуту» Євгена Антонова. Учасники Автомайдану приїхали в Житомирську область, щоб висловити протест проти тих представників влади, які порушують законодавство України та чинять тиск на мирних протестувальників.